«Ми документуємо перед світом непохитну волю українського народу до відновлення його суверенної соборної держави; маніфестуємо солідарність української спільноти у вільному світі; об’єднуємо всі сили українців для органічної співпраці; й прокладаємо шлях до скріплення розбудови всіх ділянок життя української спільноти у вільному світі» (Василь Кушнір, президент СКВУ в 1967–1969 рр. та в 1973–1978 рр.)
55 років тому, 12 листопада 1967 р., у Нью-Йорку розпочало роботу зібрання українців діаспори. Його делегати 16–19 листопада 1967 р. ухвалили рішення про створення Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ, з 1993 р. – СКУ), який нині представляє понад 20-мільйонну українську діаспору. Відтоді Конгрес неухильно діє в інтересах світового українства, зміцнюючи співпрацю організацій української діаспори та сприяючи формуванню міжнародної коаліції на підтримку України.
Перші спроби створити світове об’єднання українців було здійснено ще у 20-х – 30-х роках ХХ ст. Ці ініціативи призупинилися з початком Другої світової війни і відновилися у листопаді 1947 р., коли у Нью-Йорку для політичної репрезентації українців Північної і Південної Америки було утворено Панамериканську Українську Конференцію (ПАУК). А у 1957 р. на святкуванні 25-річчя Українського національного об’єднання (УНО) в Торонто пролунав заклик видатного громадсько-політичного діяча Андрія Мельника щодо консолідації всього українства у вільному світі.
У листопаді 1967 р. у Нью-Йорку відбувся Перший Світовий Конгрес Вільних Українців, у якому взяли участь 1003 делегати. Цей конгрес, названий Конгресом Свободи, став першою масовою маніфестацією української єдності в громадській, політичній і церковній сферах життя.
Головні завдання СКВУ, визначені в його статуті, полягали у наданні всілякої можливої допомоги українському народові в його змаганнях за волю і державну незалежність, боротьбі за здійснення прав українського народу згідно з Універсальною декларацією прав людини, збереженні української національної ідентичності та плеканні й передаванні з роду в рід української мови, культури, традицій тощо.
У 1970–80-х роках міжнародна та інформаційна діяльність СКВУ була спрямована на захист ув’язнених українських дисидентів та учасників Української Гельсінської групи П. Григоренка, І. Кандиби, С. Караванського, Н. Караванської-Строкатої, Л. Лук’яненка, В. Мороза, Л. Плюща, М. Руденка, Н. Світличної, Г. Снєгірьова, В. Стуса, О. Тихого, В. Чорновола та ін., організацію численних громадсько-політичних акційї (з вшанування жертв Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, «Українська родина», «Рік дитини», «Деколонізація СРСР», «Лінгвіцид», «За вихід України із СССР», до 1000-літнього ювілею Хрещення Руси-України, до 10-ї річниці Чорнобильської трагедії тощо).
З моменту заснування і дотепер відбулося 11 конгресів СКУ. Одинадцята зустріч (2018 р.) пройшла під гаслом зміцнення української державності з огляду на небезпеку, яку становить російська федерація для нашої країни та всього світу.
Нині Світовий Конгрес Українців – це справжній світовий центр українства, визнаний Економічною та соціальною радою ООН неурядовою організацією зі спеціальним консультативним статусом. Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, СКУ підтримує боротьбу за відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України.
Пропонуємо до перегляду відеопривітання Павла Грода (Paul Grod) – теперішнього президента Світового Конгресу Українців та добірку документів із фондів ЦДАГОУ, пов’язаних з історією створення і діяльністю СКУ.
