«Та долю чорну і страшну передбачаю в цю хвилину…» До 85-х роковин Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років та Дня пам’яті жертв політичних репресій – Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки

У третю неділю травня Україна вшановує пам’ять жертв Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років. До 85-х роковин цих трагічних подій нашої історії Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки презентує документи з архівної кримінальної справи стосовно українського поета Івана Євтихійовича Хоменка (Фоменка). Саме рядки з його поеми «Юрій Окунь», написаної під час ув’язнення, дали назву цій виставці.

Іван Хоменко (1919–1968) 1 серпня 1949 року був заарештований Управлінням КДБ Дніпропетровської області. Постановою Військового трибуналу військ МВС Дніпропетровської області від 4 серпня 1950 року на підставі статей 16‑54‑8 та 54 10 ч. 2 засуджений до ув’язнення у виправно-трудовому таборі терміном на 25 років з позбавленням прав терміном на 5 років та конфіскацією майна. Ув’язнення відбував у Карагандинському виправно-трудовому таборі (Казахська РСР).

Рішенням Військового трибуналу Київського військового округу від 21 лютого 1956 року постанову Військового трибуналу військ МВС Дніпропетровської області від 4 серпня 1950 року було змінено, справу перекваліфіковано за статтею 54‑10 ч. 1, а міру покарання зменшено до 7 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. 5 травня 1956 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР, справу переглянуто, засудження Івана Хоменка визнано безпідставним, і в травні 1956 року його було звільнено з ув’язнення.

14 січня 1957 року поета повторно заарештовано 4-м Управлінням КДБ при РМ УРСР за звинуваченням у антирадянській діяльності. Проте 18 липня 1957 року слідчу справу припинено за браком зібраних доказів і Івана Хоменка звільнено з-під варти. Серед документів архівної кримінальної справи виявлено рукописні уривки з поем «Юрій Окунь» і «Богдан Хмельницький» та казки «Про те, як чорта насмерть перелякався», які Іван Хоменко написав у 1951–1953 роках під час перебування в Карлагу. Наприкінці 1955 року частину цих начерків він передав на зберігання звільненому з ув’язнення Петру Федоровичу Івасюку, але у квітні 1956 року під час обшуку в Петра Івасюка їх було конфісковано та долучено до справи як докази.