1 листопада 1918 р. є однією з важливих віх в історії українського державотворення початку ХХ століття. Саме в цей день у Львові відбулося збройне повстання, відоме як «Листопадовий чин» або «Листопадовий зрив», метою якого було встановлення української влади на західноукраїнських землях.
На четвертому році Першої світової війни Австро-Угорщина опинилася в умовах політичного розпаду. 16 жовтня 1918 р. цісар Карл І своїм маніфестом «До моїх вірних австрійських народів» оголосив про перетворення Австро-Угорської імперії на федеративну державу. 18 жовтня 1918 р. у Львові члени української парламентської репрезентації, представники політичних партій, ієрархи греко-католицької церкви, делегати студентської молоді сформували Українську національну раду, затвердили її статут і прийняли рішення про створення на західноукраїнських землях української держави. Натомість у Кракові польські політики створили Польську ліквідаційну комісію, яка мала 1 листопада перебрати у Львові владу в австрійського намісника Галичини.
30 жовтня намісник відмовився передати владу Українській національній раді, і наступного дня Рада та Український військовий комітет розпочали підготовку до повстання. О четвертій годині ранку 1 листопада майже півтори тисячі вояків і 60 старшин під командуванням сотника Легіону Українських січових стрільців Дмитра Вітовського зайняли у Львові ратушу, вокзал, поштамт, банки і казарми, заарештували намісника та коменданта міста.
Повстання виявилося майже безкровним, і вже на ранок у місті з’явилися українські патрулі з синьо-жовтими стрічками на шапках, а над львівською ратушею замайорів український прапор.
У свою чергу представники польських військових організацій та польські вояки австро-угорської армії 1 листопада розпочали боротьбу за оволодіння стратегічно важливими об’єктами у Львові та повітових містах Західної України. Невдовзі у місті утворилася формальна бойова лінія між його західною частиною, яку зайняли поляки, і середньою та східною частинами, утримуваною українцями.
Оскільки до поляків у Львові постійно прибувало підкріплення, то співвідношення військових сил у місті було не на користь українців. 22 листопада польські війська повністю зайняли Львів.
Внаслідок «Листопадового чину» відбулося проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, а подальша боротьба українців Західної України за національне визволення стала невід’ємною складовою Української революції 1917–1921 років.
До річниці «Листопадового чину» Центральним державним архівом громадських об’єднань та україніки підготовлено документальну онлайн-виставку «І знов вертається річниця, велика й славна – Листопад!».
Тематично документи виставки об’єднано у два розділи. Перший з них висвітлює події, що вирували у Львові 1 листопада 1918 р. Документи другого розділу дають можливість простежити комеморацію «Листопадового чину» у середовищі української діаспори. В онлайн-експозиції представлено фотографії та спогади учасників, публікації в періодичних виданнях, програми заходів до річниць повстання, твори українських поетів та художників. Серед останніх, привертають увагу «листопадові образи» українського художника-карикатуриста Едварда Козака (1902–1992), більш відомого під творчим псевдонімом «Еко», які в середині 1950-х років з’являлися на обкладинках майже кожного листопадового випуску діаспорного гумористично-сатиричного часопису «Лис Микита» (США). Також його ілюстрації з «листопадовими образами» прикрашали й дитячий журнал «Веселка» (США).
«Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій»
«Згадаймо світлу пам’ять днів далеких, і тих, що впали за країну рідну!»