Микола Хвильовий: «Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?»

13 грудня 1893 р. народився український письменник, поет, публіцист, критик Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов, 1893–1933), представник генерації українських митців 20-х – початку 30‑х років ХХ ст., пізніше названої поколінням «Розстріляного відродження».

Микола Хвильовий був серед тих, хто ініціював та брав активну участь у великій літературній дискусії 1925–1928 рр. в Україні, що розпочалася з обговорення проблем розвитку українського мистецтва та дуже швидко набула характеру загальнофілософського осмислення української національної ідеї. В одній зі своїх праць письменник зазначав: «Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування».

Трагізм долі М. Хвильового влучно охарактеризував відомий дослідник історії України ХХ ст. – професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал: «Він вважав себе романтиком. Проте його романтизм увійшов у конфлікт з неромантичним часом». До 130-ї річниці від дня народження Миколи Хвильового Центральним державним архівом громадських об’єднань та україніки підготовлено документальну онлайн-виставку «Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?». Основу її експозиції становлять документи з фонду № 1 «Центральний комітет Комуністичної партії України (ЦК КПУ), м. Київ (1918–1991)», в яких письменника піддають нищівній критиці та звинувачують в антипартійності, «націонал-ухилі», намаганні відірвати українську культуру від російської. На виставці також представлені документи біографічного та епістолярного характеру, уривки з окремих художніх і публіцистичних творів Миколи Хвильового, статті з діаспорних видань, присвячені його життю та творчості тощо.