«Щоби не пропали для нашої історії»:
архів уряду ЗУНР у документах ЦДАГОУ

3 червня 1863 року народився Євген Омелянович Петрушевич — видатний український політичний і громадський діяч, голова Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки, уповноважений диктатор ЗУНР, очільник уряду ЗУНР в екзилі, юрист, доктор цивільного і церковного права.

У фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки міститься значний масив документів, пов’язаних з життям та діяльністю Євгена Петрушевича, зокрема його листування з багатьма відомими представниками української політичної та військової еміграції.

Особливо цікавим є комплекс листів, присвячених вирішенню питання збереження державного архіву Західноукраїнської Народної Республіки, який після 1923 року, коли було припинено діяльність уряду ЗУНР в екзилі, залишався у Відні. У перемовинах, що тривали кілька років, брали участь Євген Петрушевич, його син Антін, предстоятель Української греко-католицької церкви митрополит Андрей Шептицький та священник УГКЦ, парох церкви св. Варвари у Відні Мирон Горникевич. Усі вони добре усвідомлювали, наскільки важливим є збереження цих документів для майбутніх поколінь українців.

У 1934 році архівні матеріали уряду ЗУНР та Української галицької армії нарешті було передано до віденської філії Національного музею у Львові. Опікуватися архівом владика Андрей уповноважив отця Мирона Горникевича, який у 1942 році передав цю документальну колекцію на депозитне зберігання до Австрійського державного архіву. Наприкінці 1960х років завдяки зусиллям митрополита Йосипа Сліпого архівні збірки уряду ЗУНР перевезли до Українського католицького університету св. Климента в Римі, де вони знаходяться й понині.

Презентовану онлайн-виставку підготовлено на основі документів, що зберігаються в колекції ЦДАГОУ «Український музей в Празі» (фонд 269) та висвітлюють історію передавання архіву уряду ЗУНР до Національного музею у Львові.