«Я вибираю березіль –
Він ламає все старе,
Пробива новому місце…»
Ці рядки норвезького поета Б. Бйорнсона режисер і драматург Лесь Курбас обрав девізом утвореного ним 31 березня 1922 року у Києві студії-театру «Березіль». Опираючись на філософсько-естетичну й художню систему європейського модернізму, об’єднання «Березіль» започаткувало нові творчі методи в українському театральному мистецтві. Фундатор нового театру Лесь Курбас вважав, що сценічні вистави не повинні просто відображати повсякденне життя, а мають формувати у глядачів життєві принципи. «Березіль» Леся Курбаса не боявся експериментувати, майстерно поєднуючи у репертуарі драматургію світової та української театральної класики та п’єси на модерні теми.
Новації театру «Березіль» викликали невдоволення з боку ідеологів радянської влади і с початку 1930-х років на його адресу все відчутніше стали лунати звинувачення в буржуазності, формалізмі та націоналізмі. У 1933 році Леся Курбаса було заарештовано, а згодом у 1937 році – розстріляно. Його театральне дітище зазнало суттєвих трансформацій і у 1935 році перейменовано у Харківський державний драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка.
Неповторний талант Леся Курбаса та високе мистецтво його експериментального театру «Березіль» стали справжнім надбанням вітчизняної та європейської культури.
Представлена документальна онлайн виставка висвітлює харківський «філософський» етап діяльності «Березоля» і його художнього керівника Леся Курбаса. Цей період позначився з одного боку найкращими театральними виставами, а з іншого початком ідеологічних утисків і репресій. Віртуальну виставкову експозицію складають два тематичні розділи: перший – «Влада і театр: від партнерства до протистояння»; другий – «Репресована Мельпомена». Більшість документів представленої виставки подається вперше.
Влада і театр: від партнерства до протистояння
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 20, спр. 2268, арк. 18.
та народному комісару освіти УСРР М. Скрипнику про стан Харківського театру опери і балету,
театрів «Березіль» та «Революції». Не раніше червня 1932 р.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 6, спр. 252, арк. 6, 7.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 6, спр. 285, арк. 123, 124.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 20, спр. 5305, арк. 18–23.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 20, спр. 5305, арк. 13–17.
про стан справ у театрі «Березіль». 27 серпня 1933 р.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 27–31.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 16, спр. 21, арк. 41.
М. Постишеву та М. Попову про невиконання театром «Березіль» постанови Політбюро ЦК КП(б)У від 13 вересня 1933 р.
щодо п’єси «Плацдарм». 19 вересня 1933 р.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 65.
про постанову за п’єсою «Плацдарм» всупереч розпорядження щодо її заборони. 19 вересня 1933 р.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 66.
про засідання колегії Наркомату освіти з питання діяльності театру «Березіль». 7 жовтня 1933 р.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 72–73.
ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 6, спр. 373, арк. 133, 146.
Репресована Мельпомена
ЦДАГОУ, ф. 263, оп. 1, спр. 65313, арк. титул, 3, 14–21, 53–56, 59, 64 та зв.
ЦДАГОУ, ф. 263, оп. 1, спр. 62781, титул, 3, 7 та зв., 42, 43, 45–46.
ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 48517, арк. титул, 8 та зв., 23–26зв., 30.