«Українська молодіжна організація «Зарево» як складова ЦЕСУСу»

Історія більшості українських студентських організацій, які діяли у повоєнній Європі, бере початок у 1920‑х роках, коли після поразки Української революції 1917–1921 рр. українці, серед яких було чимало молоді, були змушені виїхати з окупованої більшовиками України. У цей період у Чехословаччині, Польщі, Німеччині, Австрії, Франції та Італії утворюються українські організації студентів-емігрантів.

Влітку 1922 р. на ІІІ Всеукраїнському студентському конгресі у Празі було засновано одну з найбільших українських студентських організацій за кордоном – Центральний союз українського студентства (ЦЕСУС). У Союзі були представлені фактично всі ідеологічні течії, тому він брав найактивнішу участь у репрезентації українських студентських емігрантських організацій на міжнародній арені. Зокрема, з 1923 року зустрічаються згадки про окремі осередки «Зарева», на той час ще не оформлені в єдину структуру.

Одразу після Другої світової війни розпочалася нова хвиля політичної еміграції, у межах якої понад 250 000 українців переселилися до Німеччини й Австрії, а наприкінці 1940-х – початку 1950-х років – розселилися по різних континентах і країнах. Післявоєнна доба стала часом активного розвитку студентських організацій за кордоном. Саме в ці часи «Зарево» й було сформоване в єдину структуру. 28-29 травня 1949 року на Конгресі Української Націоналістичної молоді в Мюнхені було створене цілісне Українське студентське товариство національного солідаризму «Зарево» як осередок студентського життя в еміграції, створений для утвердження ідеї української державності серед емігрантської молоді та затверджено його провід (правління). У багатьох великих містах східного узбережжя США «Зарево» згодом утворило свої регіональні осередки.

Термін «національний солідаризм» у назві «Зарева» тоді був популярний, його суть описує суспільна організація, у якій спільне благо всієї спільноти є запорукою особистого блага кожного її члена, тобто кожний зарівець не мислив свою працю без її тісного зв’язку з українським народом та без відродження незалежності України. Цей термін використовувався у назвах діаспорних академічних організацій, як, наприклад, Українське студентське товариство національного солідаризму «Січ» у Мюнхені. Тож молодіжне об’єднання «Зарево» брало активну участь у житті Центрального союзу українського студентства і, відповідно, сприяло формуванню української ідентичності за кордоном у часи окупації українських земель Радянським Союзом.

Патріотичне виховання молоді відбувалося шляхом організації наукових та розважальних вечорів, різдвяних балів, учасники яких мали сплатити внесок для подальшого функціонування Об’єднання. На наукових вечорах, які часто називалися ідеологічними, виголошувалися доповіді, обговорювалися актуальні теми, наприклад, про доцільність спілкування з організаціями або просто делегатами з підрадянської України.

Щодва роки відбувалися з’їзди об’єднання, під час яких порушувалися нагальні питання розвитку української нації в умовах бездержавності. Учасники з’їздів обмінювалися ідеями, думками, формували план подальших дій тощо. Також обговорювалася діяльність «Зарева», функціонування осередків, видавничі та економічні справи.

Учасники «Зарева» вважали, що для формування української національної ідентичності громадська діяльність має доповнюватися літературознавчою, історико-культурною та публіцистичною творчістю українських діаспорян як своєрідного фундаменту для майбутньої розбудови державності. Відтак діяльність «Зарева» охоплювала не лише друк таких часописів як «Розбудова держави» та «Вісник «Зарева», але й «Смолоскипу», де публікувалося чимало літературної творчості українців. Редактором «Смолоскипу» був член «Зарева» Осип Зінкевич.

Цікаво, що на окремі аспекти життя учасники об’єднання мали різні погляди, нерідко навіть діаметрально протилежні. Відтак одні вважали, що слід підтримувати діалог з радянською Україною, а інші – що в цьому немає ніякого сенсу, оскільки це не може сприяти формуванню української політичної нації.

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки зберігається велика кількість документів, які є свідченням активної діяльності на ниві становлення української державності як ЦЕСУСу в цілому, так і молодіжного об’єднання «Зарево» зокрема, частина з яких складають пропоновану онлайн-виставку.

Виставка «Українська молодіжна організація «Зарево» як складова ЦЕСУСу» охоплює шість розділів.

Перший розділ – «Сутність «Зарева» та його принципи», у якому розкривається становлення «Зарева» як академічної та виховної організації діаспорян, його структуру та ідеологічні принципи.

Другий та третій розділи – «Діяльність «Зарева»» та «Видавнича діяльність «Зарева»». Ці розділи складаються зі звітів, дописів та листів про діяльність об’єднання.

Четвертий та п’ятий розділи – «Події, з’їзди та доповіді на вечорах «Зарева»» та «ЗМІ про «Зарево», які складаються із запрошень на заходи та вирізок з часописів про події та діяльність організації «Зарево».

Шостий розділ – «Світлини «Зарева»». Це фотографії членів об’єднання, заходів та з’їздів.

Представлені документи згруповані за тематико-хронологічною ознакою та охоплюють період з 1949 по 2000 р. Онлайн-виставка представлена 51 документом (66 арк.) з архівного фонду ЦДАЗУ № 75.