«За честь! За славу! За народ!»: до 130-річчя з дня народження Євгена Коновальця
У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії. Євген Коновалець
6 грудня 1991 року було ухвалено Закон незалежної України «Про Збройні Сили України». Саме свято – День Збройних Сил України – було встановлено у 1993 р. постановою Верховної Ради України від 19 жовтня № 3528-XII. Цей день став загальним святом для всіх родів українського війська, історія якого своїми витоками сягає часів Київської Русі, тягнеться через литовсько-польську добу, Гетьманщину, часи Української Народної Республіки та національно-визвольної боротьби XX століття та триває зараз, звитягами українських воїнів, які дають гідну відсіч агресії Російської Федерації. У цей день ми схиляємо голови перед пам’яттю Героїв, які віддали своє життя за Україну. Їх подвиг житиме вічно і слугуватиме взірцем чесного й самовідданого служіння Вітчизні.
Одним із яскравих і беззаперечних творців українського війська є видатний український військовий, державний та політичний діяч ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ – полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант Української військової організації (УВО), голова Проводу українських націоналістів (ПУН), один із ідеологів українського націоналізму і перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).
Полковник Євген Коновалець був унікальною людиною, мав надзвичайний інтелект, сильний характер, моральну силу, володів високим авторитетом та сталевою волею. У 26 років він взяв участь у створенні однієї з найбоєздатніших частин армії Української Народної Республіки – Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, який відіграв вирішальну роль у багатьох критичних ситуаціях: під час січневого більшовицького заколоту в Києві у 1918-му, антигетьманського виступу Директорії, а також під час боїв 1919 року. Євген Коновалець був упевнений, що шлях здобуття незалежності України може бути лише один – створення потужної, добре підготовленої, вишколеної та обов’язково патріотично налаштованої та мотивованої армії. Полковник вважав, що саме симбіоз військового професіоналізму, муштри та національної ідеї є запорукою сильного, ефективного війська.
Євген Коновалець став своєрідним «містком» між двома поколіннями учасників боротьби за незалежність: тими, хто боровся в 1917–1921 рр. і тими, хто повстав у 1940-ві та увійшов в історію України як творець феномену під назвою «ОУН».
2021 року світова українська спільнота відзначає 130-річчя від дня його народження.
У рамках відзначення подій періоду Української революції 1917–1921 рр. та до Дня Збройних Сил України за документами ЦДАЗУ підготовлено документальну онлайн-виставку з нагоди 130-річчя з дня народження Євгена Коновальця «За честь! За славу! За народ!».
Представлені на виставці документи української еміграції в історичній ретроспективі висвітлюють окремі віхи життя полковника Євгена Коновальця в час національно-визвольних змагань (1917–1921) та міжвоєнний період в еміграції, трагічні події далекого 1938-го. Полум’яне серце видатного патріота української держави Євгена Коновальця перестало битися 23 травня 1938 року у результаті сталінської спецоперації у Роттердамі, здійсненої агентом НКВС Павлом Судоплатовим. Поховано видатного українця на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі.
Проте такі, як полковник Євген Коновалець, із життя йдуть не в небуття, а в безсмертя, у могилу лягають як в окоп на передовій лінії оборони нації, а їх розсіяні по планеті могили стають для кожного нового українського покоління незрадливими орієнтирами на шляху в майбутнє і непоборними бастіонами українського національного духу.
Сьогодні, як і століття тому, коли українці відбивають чергові хвилі агресії екзистенційного ворога – Російської Федерації, особливо актуальними є слова полковника Коновальця, сказані ним на Першому Конгресі українських націоналістів у Відні (лютий 1929 р.): «У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії».
І. Шлях полковника Євгена Коновальця
Інформація про родину Коновальців, складена Мироном Коновальцем. Мюнхен, [1960-ті рр.] ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 11, арк. 39
Фрагмент фотобуклету Львівського обласного Товариства політичних в’язнів і репресованих, випущеного з нагоди відкриття художньо-меморіальної таблиці полковнику Є. Коновальцю. Львів, 2004 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 266, арк. 33 зв.–35
Старшини Корпусу Січових Стрільців з представниками Українських Січових Стрільців (УСС) у Києві, весна 1918 р. У першому ряді по центру полковник Є. Коновалець. ЦДАЗУ, ф. 41, оп. 1, спр. 17, арк. 3
Команда Корпусу Січових Стрільців по саморозв’язанню. Луцьк, січень 1920 р. У першому ряді по центру полковник Є. Коновалець. Світлина із книги О. Удовиченко «Україна у війні за державність», Вінніпег, 1954 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 343-О
Будинок у Берліні, де у 1920-ті роки жив полковник Євген Коновалець, б/д ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 266, арк. 30
Звернення Президії Проводу українських націоналістів «Новий почин». «Розбудова нації», Прага, ч. 1, січня 1928 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 164, арк. 2та зв.
Провід Українських націоналістів. Звідомлення ч. 1», 1928 р. «Розбудова нації», Прага, ч. 1, січня 1928 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 164, арк. 13
Звернення Команди УВО «У великий день», 1928 р. «Сурма», підпільний часопис УВО. [Берлін], листопад 1928 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. 3, інв. № 6735-О
Учасники І Конгресу українських націоналістів, 28 січня–3 лютого 1929 у Відні ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 1145
Обкладинка книги полковника Є. Коновальця «Причинки до історії Української революції», передмова до видання з 1928 р., фрагмент розділу «Початок існування Січових Стрільців. Довкола розгону Центральної Ради». Видання друге, б/м, 1948 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 354-О
Полковник Є. Коновалець в Канаді з членами Головної Управи Української Стрілецької Громади у Вінніпегу, червень 1929 р. «Вождеві у перші роковини. Є. Коновалець 1938–1939». Саскатун, 1939 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 2, інв. № 1375-К
Фрагмент алфавітної (адресної) книжки полковника Є. Коновальця, б/д ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 264, арк. 37 зв., 38
Ухвала Департаменту юстиції і поліції Швейцарської конфедерації та кантону Женева про депортацію Є. Коновальця з родиною з території Швейцарської конфедерації. Женева, 15 січня 1935 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 11, арк. 1
Витяг з реєстрів Департаменту юстиції і поліції Швейцарської конфедерації та кантону Женеви про відміну постанови від 15 січня 1935 р. про видалення Є. Коновальця з родиною з Швейцарської конфедерації. Женева, 28 січня 1935 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 11, арк. 2
Фрагмент листа Є. Коновальця до Є. Онацького, 20 квітня 1935 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 7, спр. 1, арк. 32–34
Лист Є. Коновальця до Є. Онацького. Цюрих, 20 травня 1935 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 7, спр. 1, арк. 66
Лист Є. Коновальця до націоналістичних організацій США у день 20-річчя Української державності, б/м, 22 січня 1938 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 262, арк. 9
Остання світлина полковника Є. Коновальця за кілька днів перед смертю. «Євген Коновалець та його доба». Мюнхен, 1974 р. ЦДАЗУ, заг. бібл. ф. , інв. № 1145
На похороні полковника Є. Коновальця в Роттердамі, травень 1938 р. «Вождеві у перші роковини. Є. Коновалець. 1938–1939». Саскатун, 1939 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 2573-О
Стаття «Вождь ОУН замордований». «Новий шлях», Саскатун, ч. 22, 31 травня 1938 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6003-О
«Заява до Головної Управи Української Стрілецької Громади в Саскатун, Саск.». «Новий шлях», Саскатун, ч. 24, 14 червня 1938 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6003-О
Українська Далекосхідна Січ та Управа Національного Комітету у Харбіні (Манджурія) відзначає 40-1 день смерти полк. Є. Коновальця, 1 липня 1938. «Євген Коновалець та його доба». Мюнхен 1974 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 1145-О
Полковник Євген Коновалець, командир Корпусу Січових Стрільців, командант Української військової організації (УВО), голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН). Поштова листівка, худ. М. Михалевич, б/д ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 266, арк. 52
ІІ. Вшанування пам’яті полковника Євгена Коновальця
Обкладинка книги «Вождеві у перші роковини. Є. Коновалець. 1938–1939». Саскатун, 1939 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 2573-О
Стаття О. Григоровича «У перші роковини», опублікована у книзі «Вождеві у перші роковини. Є. Коновалець. 1938–1939». Саскатун, 1939 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 2573-О
Стаття «В ІІ річницю Ротердаму». «Націоналістична пресова служба», ч. 15, 8 травня 1940 р. ЦДАЗУ, ф. 59, оп. 1, спр. 9, арк. 1
Обкладинка щомісячного часопису «The Trident». Чикаго, ч. 4, травень 1941 р. Англомовний щомісячний журнал Організації державного відродження України (ОДВУ) (Organization for the Rebirth of Ukraine). ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 1147
Фрагменти матеріалів щодо проведення Академії з нагоди 10-ї річниці з дня смерти полк. Є. Коновальця, 15-річчя голоду в Україні, 30-річчя Акту проголошення Української Держави (IV Універсал), березень 1948 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 266, арк. 1–1 зв., 2–2 зв., 4–4 зв.
Повідомлення про проведення Проводом українських націоналістів 4 лютого 1958 р. наради колишніх співробітників полк. Є. Коновальця в Німеччині і Голландії. Мюнхен, 8 лютого 1958 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 13, арк. 2
Листівка до 20-річчя з дня смерти полк. Коновальця. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 13, арк. 7
Світлина панахиди по полк. Є. Коновальцю на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі у 20-ту річницю смерти. Серед присутніх: С. Бандера, А. Мельник, М. Капустянський. Роттердам, 1958 р. «Євген Коновалець та його доба». Мюнхен 1974 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 1145-О
Титульна сторінка газети «Шлях перемоги», присвяченої відзначенню 25-річчя з дня смерти полк. Є. Коновальця. Мюнхен, ч. 21, 26 травня 1963 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 14, арк. 87
«Інформації і побажання до шановних авторів збірника “Євген Коновалець та його доба”». Мюнхен, 8 березня 1963 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 20, арк. 2–3
«Слово, виголошене президентом Української Народньої Республіки Миколою Лівицьким на могилі полковника Євгена Коновальця у 30-ту річницю його трагічної смерти». Роттердам, б/д ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 18, арк. 99–100
Світлина панахиди по полк. Є. Коновальцю на цвинтарі Кросвейк (Роттердам) у 30-річчя з дня смерти. Het Rotterdams Parool dinsdag, 4 червня 1968 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 18, арк. 70
Програма заходів, приурочених до 45-ї річниці смерти полк. Є. Коновальця у Роттердамі, 22 травня 1983 р. ЦДАЗУ, ф. 30, оп. 1, спр. 67, арк. 5 і зв.
Фрагменти буклету про книгу «Євген Коновалець та його доба», видання Фундації ім. Євгена Коновальця. Мюнхен, 1974 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 20, арк. 69–70
Лист кардинала Йосифа Сліпого з подякою за надіслану книгу «Євген Коновалець та його доба». Ватикан, 31 серпня 1974 р. ЦДАЗУ, ф. 40, оп. 1, спр. 20, арк. 54
Окремі друковані видання про життя та діяльність полк. Є. Коновальця, що зберігаються у науково-довідковому фонді ЦДАЗУ
Пам’ятні поштові марки присвячені полк. Є. Коновальцю, випущені у 1941, 1951, 1953 рр. «Літопис УПА. Підпільна Пошта України», т. 47. Торонто-Львів, 2009 р. ЦДАЗУ, заг. бібл., інв. № 1894
Лист голови Проводу Організації Українських націоналістів, останнього президента УНР в екзилі, Миколи Плав’юка до президента України Леоніда Кучми щодо перепоховання останків полк. Є. Коновальця в Україні. Київ,1 жовтня 1998 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 26, арк. 10
Прес-реліз Об’єднання Українських Націоналістів (державників) щодо вшанування пам’яті полк. Є. Коновальця у Роттердамі у 70-річчя його вбивства. Київ, 27 травня 2008 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 268, арк. 10–11
Світлини з вшанування пам’яті полк. Є. Коновальця на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі, 12 червня 2008 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 268, арк. 19, 22–23
Світлини з вшанування пам’яті полк. Є. Коновальця на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі 29 серпня, 2020 р. представниками посольства України у Королівстві Нідерланди, українською громадою Королівства Нідерланди, у тому числі і представниками Української школи «Веселка» (Oekraïense School Wesselka, директорка Олександра Фарима). Фотоматеріал Sofiya Shovikova. Світлини надані п. Олександрою Фаримою. (Відкриті інтернет-джерела #УкраїнськаШколаВеселка )
Декалог (Десять заповідей українського націоналіста). Фотобуклет Львівського обласного Товариства політичних в’язнів і репресованих, випущеного з нагоди відкриття художньо-меморіальної таблиці полк. Є. Коновальцю. Львів, 2004 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 266, арк. 36 зв.
Фрагмент буклету Львівської ОДА до 115-ї річниці з дня народження полк. Є. Коновальця, 2006 р. ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 1, спр. 266, арк. 38